СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА
Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.

ВИЩА ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Перейти донизу

ВИЩА ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Empty ВИЩА ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Повідомлення автор Admin Чт Бер 19, 2015 1:05 pm

В. І. Перебийніс, д.е.н, професор
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава
Ю. В. Перебийніс, викладач
Полтавський юридичний інститут
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Полтава

ВИЩА ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Головним чинником соціально-економічного прогресу у постіндустріальному суспільстві є освіта, особливо вища. На думку Деніела Белла економічний розвиток повинен досягатися не тільки за допомогою матеріальних активів, як у доіндустріальній та індустріальній економіці, але й завдяки наявних якісних знань [1]. Спираючись на концепцію «навчання впродовж всього життя», згідно зі стратегією ЄС-2020 метою європейської системи освіти є збільшення до 40 % частки населення у віці 30-34 роки з вищою освітою та до 15 % учасників програм безперервного навчання [2].
За останнє сторіччя зміни потреб економіки призвели й до перегляду змісту трудової діяльності та вимог до кваліфікації працівника. Важливими стають особистісні риси людини, зокрема, ініціатива, творче мислення, емоційний інтелект. До вимог, що висуваються до потенційного працівника, входять комунікативні здібності, володіння кількома мовами і ПК, мобільність, гнучкість та ін. Основним принципом трудової діяльності стає постійне оновлення знань.
Підвищення вимог до рівня освіти потенційного працівника викликає швидку реакцію ринку освітніх послуг. На думку Йохана Руса, бізнес-освіта сьогодні – це «анахронізм як за формою, так і за змістом» [6]. Серед напрямків реформування сучасної професійної освіти він виділяє поєднання традиційних методів навчання із новітніми, індивідуалізацію навчального процесу, орієнтацію на останні досягнення у науці, підвищення ролі практичних знань.
Про невідворотність змін свідчать і оприлюднені у 2014 р. результати опитування біля 20800 студентів із 37 університетів у 21 країні світу стосовно майбутнього вищої освіти, проведеного компанією Zogby Analytics разом із Laureate International Universities. Так, 43 % опитаних переконані, що у майбутньому більшість навчальних курсів будуть пропонуватися у вільному доступі, а процес навчання відбуватиметься на спеціалізованих інтерактивних медійних платформах.
Більше двох третин респондентів прогнозують, що у найближчій перспективі студенти будуть користуватися переважно он-лайн бібліотеками, завдяки цьому вони зможуть навчатися будь-де і будь-коли, що дозволить відмовитися від фіксованого розкладу занять. Важливими стануть і постійні короткотермінові курси підвищення кваліфікації. Що ж стосується лекційних занять, то 43 % опитаних надають перевагу доступу до їх он-лайн версій.
На думку студентів сучасна вища школа пропонує їм завеликий обсяг теоретичного матеріалу, у той час коли існує необхідність у прикладних навчальних програмах, збільшенні кількості практичних занять, які б проводили спеціалісти-практики. Більшість опитаних (64 %) передбачають доступність освітніх курсів кількома мовами [10].
На думку студентів, «університет майбутнього» повинен характеризуватися такими рисами, як доступність, гнучкість, інноваційність, а також прикладним та адаптивним характером знань і вмінь, на які існує значний попит на ринку праці.  
Передові ідеї щодо навчання у майбутньому висунув Мічіо Кайку: відхід від традиційних видів занять і базування навчального процесу на інтернет-технологіях, що знівелює необхідність запам’ятовування зайвої кількості матеріалу [4].
Частина прогнозованих змін спостерігається вже зараз. У США стрімко розвиваються нові педагогічні технології, зосереджені на індивідуалізовані освітні програми, які базуються на ретельній діагностиці потреб і проблем студентів. Перевага віддається тестам на логіку, знання слів і базові математичні знання [8]. Очікується, що незабаром вся освітня діяльність базуватиметься на індивідуальних освітніх контактах [7].
Прикладом інновацій сучасної системи освіти може слугувати і поступове запровадження інтерактивних он-лайн курсів провідними університетами світу, як-от у Чикаго і Північній Кароліні [9]. Однак сьогодні ще великий відсоток студентів, яким незвично «працювати без наставника за принципом «тільки ти і монітор», у них немає високої мотивації… Он-лайн система розвивається і удосконалюється досить швидко, і, безумовно, саме за нею освіта наступних 50 років. Університети збережуться, але це будуть переважно віртуальні виші», вважає Мітіо Каку [3].
Про позитивні тенденції в Україні свідчить запровадження нових методів і форм навчання не тільки ВНЗ, а й великими компаніями з метою підвищення кваліфікації персоналу. Зокрема, з 2014 р. компанія «Райз» реалізовує дистанційне навчання через корпоративний портал «WebTutor», а у майбутньому планує сформувати систему агрошкіл для втілення програми взаємодії з навчальними закладами [5].
Таким чином, стрімкі зміни у сучасному постіндустріальному суспільстві, викликані технологічним прогресом, спричиняють необхідність реформування вищої школи. Основними її рисами має бути інноваційність, у тому числі завдяки запровадженню інтерактивних он-лайн курсів, індивідуалізація навчального процесу, а також прикладний характер знань і вмінь, які здобувають студенти. Це сприятиме конкурентоспроможності випускників ВНЗ на ринку праці, зокрема, завдяки формуванню їх комплексного мислення та глобального бачення, поінформованості у галузі технологій, творчому підходу та вмінню вирішувати складні завдання.

Перелік інформаційних посилань: 1. Деніел Белл. Прихід постіндустріального суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bell.html. – Назва з екрана. 2. Європейська Рада схвалила стратегію Європа-2020 // Євробюлетень. – 2010. – № 4. – С.16. 3. Митио Каку. Учеба уже не будет базироваться на запоминании // [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.dsnews.ua/society/mitio-kaku-ucheba-uzhe-ne-budet-bazirovatsya-na-zapominanii-28082014231600. – Назва з екрана. 4. Мічіо Кайку. Фізика майбутнього / Переклала з англ. Анжела Кам'янець. – Львів: Літопис, 2013. – 432 с.
5. Райз внедряет лучшие практики в обучение персонала // [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://latifundist.com/novosti/44326-rajz-vnedryaet-luchshie-praktiki-v-obuchenie-personala. – Назва з екрана. 6. Рус Йохан. Какая реформа нужна бизнес-образованию // Harvard Business Review Россия. – 2014. – №7 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://hbr-russia.ru/biznes-i-obshchestvo/fenomeny/p14102/#ixzz3815JQN8e. – Назва з екрана. 7. Хромов М.І. Зарубіжний досвід управління професійною підготовкою персоналу // Ринок праці та зайнятість населення. – 2011. – № 2. – С. 61-64. 8. Шнир Н. Нам слід зрозуміти, що чотирьох років для підготовки юристів – надто мало // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/9/3/71325.htm. – Назва з екрана. 9. Business Education. Change Management // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economist.com/news/briefing/21587780-mba-being-transformed-better-and-worse-change-management?fsrc=scn/fb/wl/pe/
changemanagement/. – Title from display. 10. 2014 Global Survey of Students [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.laureate.net/~/media/Files/LGG/Documents/About/Zogby%20Executive%20Summary.ashx. – Title from display.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 16.03.2015

https://tntforum.ukraine7.com

Повернутися до початку Перейти донизу

Повернутися до початку


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі