СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА
Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ

Перейти донизу

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ Empty СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ

Повідомлення автор Admin Пт Бер 20, 2015 11:28 am

Чуйко М.М., к.т.н.
Чуйко А.М., к.т.н., доцент
Ухналь Ж.В., Ухналь Я.В.
ХТЕІ КНТЕУ, Харків

 
СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ
 
Сьогодні за бурхливого розвитку харчової промисловості та в умовах жорсткої конкуренції проблема збереження стабільної якості та безпечності продукції має першочергове значення.
Якість сировини та продуктів харчування має відповідати встановленим вимогам і гарантувати безпечне споживання. Людина повинна отримувати з їжею весь комплекс необхідних для нормального розвитку організму речовин і в той же час бути впевненою у її безпечності, тобто у відсутності шкідливих для здоров'я і навколишнього середовища речовин. Підвищення інтересу до безпечності продуктів харчування у світі пояснюється зростанням числа захворювань, пов'язаних з харчовими отруєннями. До того ж хвороби, викликані неякісним продовольством, здатні негативно впливати на стан внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а також на доходи і зайнятість окремих категорій населення [1].
Тому з кожним роком споживачі все більше уваги приділяють безпечності харчових продуктів, оскільки хвороби харчового походження представляють собою серйозну проблему в усьому світі. Вони пов'язані з постійним ускладненням екологічної обстановки; виробництвом генномодифікованих видів рослин і тварин; із застосуванням гормональних препаратів для прискореного росту; використанням пестицидів, гербіцидів та інших агрохімікатів; широким використанням консервантів, стабілізаторів, ароматизаторів.
Традиційні системи регламентування безпечності харчових продуктів базувалися на юридичних визначеннях ознак небезпечних харчових продуктів, виявленні їх за результатами випробувань або інспекцій, програмах обов'язкового вилучення небезпечних харчових продуктів з торговельної мережі та санкціях, що накладаються державою на відповідальні сторони після інциденту. Такі системи застаріли і не здатні вирішувати проблеми, пов'язані з безпечністю харчових продуктів, оскільки не містять в собі попереджувального підходу і не стимулюють його застосування. Тому впровадження сучасних ефективних систем контролю продуктів харчування мають важливе значення для захисту здоров'я споживачів. Крім того, вони вкрай необхідні для створення умов, в яких країни можуть забезпечувати безпечність і якість продуктів харчування, що надходять в міжнародну торгівлю, і перевіряти відповідність імпортованих харчових продуктів національним вимогам.
Останнім часом у всьому світі встановлюються концепції і системи управління безпечністю, засновані передусім на аналізі небезпечних чинників, з урахуванням наукових знань про хвороби харчового походження та їх причин. Системи управління безпечністю харчових продуктів практично в усьому світі визнають і застосовують як надійний спосіб захисту споживачів від небезпек, які можуть супроводжувати харчову продукцію. Впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів вимагають законодавства Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Нової Зеландії та багатьох інших країн. В Україні є обов'язковим застосування системи НАССР (Аналіз Небезпек за Критичними Точками Контролю) для всіх підприємств, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів. Адже цього вимагають Закони України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про дитяче харчування».
Впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на основі концепції НАССР дає підприємству можливість гарантувати випуск безпечної продукції за рахунок систематичного контролю на всіх стадіях виробництва; належним чином управляти всіма небезпечними чинниками, які можуть загрожувати безпечності харчових продуктів – запобігати, усувати або мінімізувати їх; гарантувати, що харчові продукти безпечні на момент їх споживання; забезпечити належні гігієнічні умови виробництва відповідно до міжнародних норм; демонструвати відповідність законодавчим і нормативним вимогам щодо безпечності харчових продуктів; зміцнити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до виробленої продукції та підвищити імідж підприємства; розширити мережу споживачів продукції та вийти на закордонні ринки; підвищити відповідальність персоналу та забезпечити розуміння всіма співробітниками підприємства першочергової важливості аспектів безпечності продукції [2].
Пізніше на основі концепції НАССР міжнародною організацією по стандартизації ISO (International Organization for Standartization) розроблено і введено в дію перший міжнародний стандарт, на підставі якого можна впроваджувати та сертифікувати систему менеджменту безпечності харчової продукції – стандарт ISO 22000. В Україні вступив в дію національний стандарт ДСТУ ISO 22000: 2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга» (ідентичний міжнародному стандарту ISO 22000), що гармонізує вимоги до управління безпечністю в ланцюгах поставок харчової продукції і пропонує унікальне рішення для правильного способу проведення робіт на міжнародній основі. Таким чином стандарт ISO 22000 об'єднує в собі вимоги стандарту ISO 9001 «Системи управління якістю. Вимоги» та попереджувальної моделі управління безпечністю харчової продукції НАССР, а також максимально узгоджений з ISO 9001 для можливості їх спільного застосування [3].
Проте впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на підприємстві – тривалий процес, який стосується всіх служб і всього персоналу. Він не обмежується тільки розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Для впровадження дієвої системи управління безпечністю харчових продуктів необхідно, насамперед, навчання найвищого керівництва, групи НАССР, персоналу, який виконує роботи, що впливають на безпечність продуктів і осіб, відповідальних за здійснення оперативного контролю. При цьому може виникнути необхідність у зміні технологічних процесів або методів упаковки, перегляд вимог до постачальників сировини та матеріалів, або навіть і в заміні виробничого обладнання або переплануванні приміщень.
Але найважливішим, напевно, є те, що в процесі впровадження системи змінюється психологія співробітників всіх рівнів, приходить усвідомлення важливості питань, пов'язаних з безпечністю продукції, формується розуміння того, яким має бути сучасне управління організацією для досягнення максимальної результативності забезпечення безпечності харчових продуктів.
Таким чином, для ефективного управління безпечністю харчових продуктів і досягнення успіхів у світовій торгівлі вітчизняним виробникам потрібно підвищувати культуру виробництва, впроваджувати новітні технології, вводити міжнародно-визнані вимоги до систем управління безпечністю харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга – від вирощування та первинної переробки сировини до реалізації готової продукції, включаючи оптову та роздрібну торгівлю.
Список використаних джерел
1. Пономарьов П. Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини : навчальний посібник / П. Х. Пономарьов, I. В. Сирохман – К. : Лібра, 1999. – 272 с. 2. Цыганова Л. В. Интегрированная система менеджмента – современный инструмент обеспечения качества и безопасности / Л. В. Цыганова, О. И. Тихомирова, В. А. Матисон // Пищевая промышленность. – 2006. – № 11.– С. 42-48. 3. Широбокова А. Управління безпечністю харчових продуктів: системний підхід / А. Широбокова // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2010. – № 2. – с. 68-70.


Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 16.03.2015

https://tntforum.ukraine7.com

Повернутися до початку Перейти донизу

Повернутися до початку


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі