СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА
Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ МИТТЯ ПОСУДУ

Перейти донизу

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ МИТТЯ ПОСУДУ Empty ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ МИТТЯ ПОСУДУ

Повідомлення автор Admin Пт Бер 20, 2015 1:09 pm

Барна М. Ю.
к.е.н., доцент
Галів Ж. В.
магістрант
Львівська комерційна академія, м. Львів

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ СИНТЕТИЧНИХ МИЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ МИТТЯ ПОСУДУ

Ринок синтетичних мийних засобів (СМЗ) в Україні формується за рахунок продукції власного виробництва та імпорту. Його формування відбувається під впливом: потреб покупців, розвитку технологій та зростаючих вимог до екологічної безпеки синтетичних мийних засобів [2]. У період становлення ринкової економіки в Україні вітчизняний асортимент СМЗ значно звузився, а обсяги виробництва істотно скоротилися.
У синтетичних мийних засобах основними діючими речовинами є синтетичні ПАР. Вони визначають характер біологічної дії СМЗ, їх основні фізико-хімічні властивості впливають на біологічну активність антропогенних забруднювачів довкілля [3].
Дані літератури щодо біологічної дії поверхнево-активних речовин на організм людини і тварини свідчать, що механізм дії ПАР базується на впливі на структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів зовнішнього дихання, харчового каналу і крові. При цьому переважна більшість ПАР має відносно низьку токсичність, вони можуть чинити подразнюючу і резорбтивну дію на шкіру і слизові оболонки, а найбільша небезпека поверхнево-активних речовин і препаратів на їх основі для людей проявляється в їх сенсибілізуючій дії, здатності викликати алергічні реакції [1].
Синтетичні мийні засоби для миття посуду є агресивно активними речовинами, що містять токсичні за впливом поверхнево-активні речовини, а їх розчини мають лужне середовище.
Встановлено, що найбільша кількість фосфатів потрапляє в організм людини під час миття посуду. Щодня на шкірі людини осідає близько 3 мг фосфатів, які потрапляють разом з їжею (фосфати залишаються на посуді), через питну воду, яка забруднена стічними водами, оскільки навіть найпотужніші системи фільтрації повністю не очищують її, через дихальні шляхи, під час використання аерозольних і порошкоподібних синтетичних мийних засобів. Крім того, більшість засобів побутової хімії не розкладається в природних умовах, тому злита в каналізацію вода з розчиненим у ній засобом для миття посуду забруднює водойми. При попаданні у водойми, залишки мийних засобів можуть викликати гальмівну дію на ріст і розвиток біологічних об'єктів і на навколишнє середовище в цілому.
Небезпечні речовини, які входять до складу засобів для миття посуду завдають чималої шкоди не тільки навколишньому середовищу, але й організму людини: сприяють розвитку порушення імунітету, алергії, ураженню мозку, печінки, нирок, легень, розвитку гастриту та виразки дванадцятипалої кишки; впливають на активність найважливіших ферментів, порушують білковий, вуглеводний та жировий обмін. Найсильнішими алергенами також вважають синтетичні ароматизатори, які широко використовують у мийних засобах.
Оскільки Україна прямує до членства в ЄС, для підвищення вимог до якості та безпечності СМЗ Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено законопроект “Про особливості державного регулювання синтетичних мийних засобів та товарів побутової хімії”, норми якого мають заборонити виробництво, імпорт і реалізацію на вітчизняному ринку синтетичних мийних засобів та товарів побутової хімії з масовою часткою фосфатів у перерахунку на Р2О5 (загальний фосфор): 10 % − з 1 січня 2016 року; 5 % − з 1 січня 2019 року та 0,7 % − з 1 січня 2021 року. Отже, якщо цей законопроект набере чинності, то з 2021 року Україна повністю відмовиться від небезпечних фосфатовмісних та синтетичних мийних засобів.
На українському ринку більшим попитом користуються імпортні синтетичні мийні засоби, оскільки споживачі вважають, що вони є менш шкідливими, оскільки дані маркування свідчать про наявність екологічного сертифікату. Така інформація подається на маркуванні споживчої тари у вигляді знаків відповідності.
В Україні діють такі основні документи, що регулюють вимоги до безпечності синтетичних мийних засобів:
- Технічний регламент мийних засобів, затверджений наказом Кабінетом Міністрів України № 717 від 20.08.2008 р. (у редакції постанови КМУ від 12.06.2013 № 408 – з грудня 2013 р.);
- ДСТУ 2972:2010 “Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування”;
- СанПиН № 6026 Б-91 “Санитарные правила и нормы по производству и применению товаров бытовой химии”;
- Методические указания по гигиенической оценке товаров бытовой химии, № 6026 В-91;
- Методические указания по санитарно-гигиеническому контролю за применением чистящих средств для обработки изделий, контактирующих с пищевыми продуктами, № 4548-87.
Останнім часом підвищуються вимоги до безпечності синтетичних мийних засобів для миття посуду. Українські споживачі почали більш ретельно підходити до вибору засобів побутової хімії, звертаючи уваги на склад, застереження щодо використання, терміни придатності та іншу інформацію, що засвідчує їх якість та безпечність. З огляду на зазначене, можна констатувати, що перспективним напрямком розвитку галузі є виробництво синтетичних мийних засобів для миття посуду з мінімальним вмістом хімічних речовин, з додаванням різноманітних біодобавок, які не завдають шкоди здоров'ю людини.

Список використаних джерел: 1. Вопросы безопасности для здоровья человека товаров бытовой химии при проведении государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы / Бобылева О.А., Герасимова В.Г., Сноз С.В. [та ін.] // Современные проблемы токсикологии. – 2006. – № 4. – С. 38-43. 2. Деева О. Рынок синтетических моющих средств / О. Деева // Химия Украины. – 2010. – № 2 (248). – С. 23. 3. Проданчук М. Г. Поверхнево-активні речовини: токсиколого-гігієнічні та мікробіологічні аспекти / М. Г. Проданчук, І. В. Мудрий, А .А. Калашніков. – К. : “Медицина України”, 2006. – 223 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 16.03.2015

https://tntforum.ukraine7.com

Повернутися до початку Перейти донизу

Повернутися до початку

- Схожі теми

 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі