ІННОВАЦІЇ В ОБРОБЛЕННІ ЛЛЯНИХ ТКАНИН

автор **Admin** Пт Бер 20, 2015 1:06 pm

Кобищан Г.Д., к.т.н.
Козьмич Д.І., к.т.н., проф.
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

В Європі в цілому, і в Україні зокрема, льон є єдиним відновлюваним джерелом целюлозної текстильної сировини та альтернативою імпортній бавовні, до того ж із значно вищими споживними властивостями. Виготовлена з льону тканина характеризується значною міцністю, довговічністю та бактерицидними властивостями, високим комплексом гігієнічних та естетичних властивостей. Окрім того, лляні тканини з року в рік залишаються престижним матеріалом для створення як дизайнерських колекцій, так і масового одягу весняно-літнього асортименту.
Україна на нинішньому етапі розвитку національної економіки не повною мірою використовує свої потенційні можливості щодо виробництва льонопродукції. Зменшення обсягів виробництва льоноволокна і лляних тканин свідчать про загострення існуючих проблем у галузі. Сьогодні потребу внутрішнього ринку в текстилі задовольняють в основному імпортери. Отже, питання інтенсифікації лляної промисловості України залишається актуальним.
Традиційні технології вибілювання лляних тканин є дуже енергомісткими. Нові технології мають гарантувати два основних напрямки: економічність виробництва та екологічність текстильних матеріалів із збереженням високого рівня їх якості.
Пошуки оптимальних технологій та вибілюючих композицій для лляних тканин активно тривають. Вагомий внесок у вирішенні даної проблеми належить науковцям Херсонського національного технічного університету та науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон) [1].
Сучасних альтернатив для технологій вибілювання є декілька:
- повна відмова від хлороумісних препаратів при вибілюванні за рахунок застосування інших хімічних реагентів;
- застосування біохімічних процесів (ензимів, що руйнують лігнін лляного волокна) при вибілюванні [2];
- перехід виробничих підприємств на низькотемпературні технології, які значно зменшують собівартість отриманої продукції.
Метою наших досліджень є обґрунтування ефективності застосування способу холодного вибілювання лляних тканин із використанням запропонованої безсилікатної рецептури вибілюючого розчину шляхом розрахунку соціально-економічної ефективності від впровадження даної технології у виробництво.
Об'єктом дослідження обрано наступні лляні тканини:
зразок № 1 – вибілений на Рівненському льонокомбінаті (ВАТ «Т-Стиль») за традиційною схемою безперервної обробки лляної тканини джгутом на п'ятисекційній лінії ЛЖО-1-Л (базовий);
зразок № 2 – вибілений «холодним способом» із застосуванням безсилікатної рецептури.
Вибілювання лляних тканин холодним способом проведено в лабораторних умовах науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон). Запропонований компонентний склад рецептур для вибілювання лляних тканин відрізняється видом окиснювача та текстильно-допоміжних речовин, а також їх концентраціями. Механічні та фізичні властивості вибілених тканин досліджено інструментальними методами та розраховано комплексний показник якості [3].
Розрахунок соціально-економічної ефективності є важливим чинником при обґрунтуванні найбільш вдалих новітніх розробок для впровадження їх у виробництво.
Очікуваний економічний ефект від впровадження у виробництво хімічно модифікованих лляних тканин із застосуванням запропонованих рецептур розраховували в порівнянні з класичним гіпохлоритним вибілюванням, що традиційно застосовувався на вітчизняних льонокомбінатах. Для цього порівнювали витрати на основні компоненти для вибілюючих розчинів за обома технологіями, застосовуючи формулу:

Е = Вт – Вх

де Вт – вартість вибілюючого розчину за традиційною схемою вибілювання, грн..;
Вх - вартість робочого розчину за низькотемпературною технологією хімічної модифікації, грн..
Вартість основних реагентів розраховували в обох випадках з урахуванням їх витрат (К, кг/1000 м.п. тканини) та ціни (Ц, грн./кг):

В = К х Ц

Розрахунок витрат проведено за діючими цінами на час дослідження. До розрахунку не включались витрати води та електроенергії (табл.1,2).

Таблиця 1. – Витрати на хімічні матеріали для вибілювання лляних тканин за традиційною технологією

№ з/п	Назва компонента	Концентрація, г/л	Ціна, грн./кг	Витрати, кг/1000 м.п.	Вартість оброблення 1000 м.п., грн.
1	Гіпохлорит натрію	27	4,5	66,83	300,74
2	Силікат натрію	3,0	5,0	7,43	37,15
3	Гідроксид натрію, 100%-ий	15	7,8	37,12	289,54
4	Пероксид водню 35%-ий	50	4,0	123,76	495,04
5	Змочувач	2,0	35,0	4,96	173,6
6	Лимонна кислота	2,5	15,5	6,18	95,79
Всього на 1000 м.п.					1391,86

Таблиця 2. – Витрати на хімічні матеріали для вибілювання лляних тканин за низькотемпературною безсилікатною технологією

№ з/п	Назва компонента	Концентрація, г/л	Ціна, грн./кг	Витрати, кг/1000 м.п.	Вартість оброблення 1000 м.п.,грн.
1	Пероксид водню 60%-ий	55,0	4,0	115,50	462,00
2	Гідроксид натрію, 100%-ий	20,0	7,8	44,80	349,44
3	Сода кальцинована	2,5	5,8	6,10	35,38
4	Коловет АН	0,5	28,7	1,60	45,92
5	Коловет ПЛ	0,5	33,5	1,60	53,60
6	Оптикол С конц.	0,2	49,8	0,58	28,88
7	Колостат К	5,0	21,8	13,2	287,76
Всього на 1000 м.п.					1262,98

Таким чином, економічний ефект в частині витрат на матеріали за рахунок впровадження запропонованих рецептур для вибілювання лляних тканин на кожні 1000 м.п. готової продукції складає: Е = 1391,86 - 1262,98 = 128,88 грн.

Список використаних джерел: 1. Поліщук С.О. Сучасні технології остаточної обробки текстильних матеріалів, що забезпечують їх конкурентоспроможність / С.О. Поліщук, Б.Д. Семак, Н.І. Ксенжук, В.І. Барановський // Легка промисловість. – 2003. – № 1 – С. 56 – 57. 2. Кузьмин А. П. Разработка бесхлорных способов подготовки льносодержащих текстильных материалов / Автореферат дис. на соиск. науч. ст. канд. техн. наук // Иваново, 2004. – 20 с. 3. Кобищан Г.Д. Інноваційні аспекти у виробництві вітчизняних лляних тканин / Г.Д. Кобищан, Д.І. Козьмич // Формування і оцінювання асортименту, властивостей і якості непродовольчих товарів. Ч ІІІ : тези доп. І Міжнар. наук.-практ. конф., 22 листоп. 2013 р. – Львів : Львів. Комерц. Академ., 2013. – С. 107 – 109.