ІННОВАЦІЇ В ОБРОБЛЕННІ ЛЛЯНИХ ТКАНИН
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Інновації у товарознавстві.
Сторінка 1 з 1
ІННОВАЦІЇ В ОБРОБЛЕННІ ЛЛЯНИХ ТКАНИН
Кобищан Г.Д., к.т.н.
Козьмич Д.І., к.т.н., проф.
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
Козьмич Д.І., к.т.н., проф.
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
ІННОВАЦІЇ В ОБРОБЛЕННІ ЛЛЯНИХ ТКАНИН
В Європі в цілому, і в Україні зокрема, льон є єдиним відновлюваним джерелом целюлозної текстильної сировини та альтернативою імпортній бавовні, до того ж із значно вищими споживними властивостями. Виготовлена з льону тканина характеризується значною міцністю, довговічністю та бактерицидними властивостями, високим комплексом гігієнічних та естетичних властивостей. Окрім того, лляні тканини з року в рік залишаються престижним матеріалом для створення як дизайнерських колекцій, так і масового одягу весняно-літнього асортименту.
Україна на нинішньому етапі розвитку національної економіки не повною мірою використовує свої потенційні можливості щодо виробництва льонопродукції. Зменшення обсягів виробництва льоноволокна і лляних тканин свідчать про загострення існуючих проблем у галузі. Сьогодні потребу внутрішнього ринку в текстилі задовольняють в основному імпортери. Отже, питання інтенсифікації лляної промисловості України залишається актуальним.
Традиційні технології вибілювання лляних тканин є дуже енергомісткими. Нові технології мають гарантувати два основних напрямки: економічність виробництва та екологічність текстильних матеріалів із збереженням високого рівня їх якості.
Пошуки оптимальних технологій та вибілюючих композицій для лляних тканин активно тривають. Вагомий внесок у вирішенні даної проблеми належить науковцям Херсонського національного технічного університету та науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон) [1].
Сучасних альтернатив для технологій вибілювання є декілька:
- повна відмова від хлороумісних препаратів при вибілюванні за рахунок застосування інших хімічних реагентів;
- застосування біохімічних процесів (ензимів, що руйнують лігнін лляного волокна) при вибілюванні [2];
- перехід виробничих підприємств на низькотемпературні технології, які значно зменшують собівартість отриманої продукції.
Метою наших досліджень є обґрунтування ефективності застосування способу холодного вибілювання лляних тканин із використанням запропонованої безсилікатної рецептури вибілюючого розчину шляхом розрахунку соціально-економічної ефективності від впровадження даної технології у виробництво.
Об'єктом дослідження обрано наступні лляні тканини:
зразок № 1 – вибілений на Рівненському льонокомбінаті (ВАТ «Т-Стиль») за традиційною схемою безперервної обробки лляної тканини джгутом на п'ятисекційній лінії ЛЖО-1-Л (базовий);
зразок № 2 – вибілений «холодним способом» із застосуванням безсилікатної рецептури.
Вибілювання лляних тканин холодним способом проведено в лабораторних умовах науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон). Запропонований компонентний склад рецептур для вибілювання лляних тканин відрізняється видом окиснювача та текстильно-допоміжних речовин, а також їх концентраціями. Механічні та фізичні властивості вибілених тканин досліджено інструментальними методами та розраховано комплексний показник якості [3].
Розрахунок соціально-економічної ефективності є важливим чинником при обґрунтуванні найбільш вдалих новітніх розробок для впровадження їх у виробництво.
Очікуваний економічний ефект від впровадження у виробництво хімічно модифікованих лляних тканин із застосуванням запропонованих рецептур розраховували в порівнянні з класичним гіпохлоритним вибілюванням, що традиційно застосовувався на вітчизняних льонокомбінатах. Для цього порівнювали витрати на основні компоненти для вибілюючих розчинів за обома технологіями, застосовуючи формулу:
Україна на нинішньому етапі розвитку національної економіки не повною мірою використовує свої потенційні можливості щодо виробництва льонопродукції. Зменшення обсягів виробництва льоноволокна і лляних тканин свідчать про загострення існуючих проблем у галузі. Сьогодні потребу внутрішнього ринку в текстилі задовольняють в основному імпортери. Отже, питання інтенсифікації лляної промисловості України залишається актуальним.
Традиційні технології вибілювання лляних тканин є дуже енергомісткими. Нові технології мають гарантувати два основних напрямки: економічність виробництва та екологічність текстильних матеріалів із збереженням високого рівня їх якості.
Пошуки оптимальних технологій та вибілюючих композицій для лляних тканин активно тривають. Вагомий внесок у вирішенні даної проблеми належить науковцям Херсонського національного технічного університету та науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон) [1].
Сучасних альтернатив для технологій вибілювання є декілька:
- повна відмова від хлороумісних препаратів при вибілюванні за рахунок застосування інших хімічних реагентів;
- застосування біохімічних процесів (ензимів, що руйнують лігнін лляного волокна) при вибілюванні [2];
- перехід виробничих підприємств на низькотемпературні технології, які значно зменшують собівартість отриманої продукції.
Метою наших досліджень є обґрунтування ефективності застосування способу холодного вибілювання лляних тканин із використанням запропонованої безсилікатної рецептури вибілюючого розчину шляхом розрахунку соціально-економічної ефективності від впровадження даної технології у виробництво.
Об'єктом дослідження обрано наступні лляні тканини:
зразок № 1 – вибілений на Рівненському льонокомбінаті (ВАТ «Т-Стиль») за традиційною схемою безперервної обробки лляної тканини джгутом на п'ятисекційній лінії ЛЖО-1-Л (базовий);
зразок № 2 – вибілений «холодним способом» із застосуванням безсилікатної рецептури.
Вибілювання лляних тканин холодним способом проведено в лабораторних умовах науково-дослідної лабораторії ДП «Хімтекс» (м. Херсон). Запропонований компонентний склад рецептур для вибілювання лляних тканин відрізняється видом окиснювача та текстильно-допоміжних речовин, а також їх концентраціями. Механічні та фізичні властивості вибілених тканин досліджено інструментальними методами та розраховано комплексний показник якості [3].
Розрахунок соціально-економічної ефективності є важливим чинником при обґрунтуванні найбільш вдалих новітніх розробок для впровадження їх у виробництво.
Очікуваний економічний ефект від впровадження у виробництво хімічно модифікованих лляних тканин із застосуванням запропонованих рецептур розраховували в порівнянні з класичним гіпохлоритним вибілюванням, що традиційно застосовувався на вітчизняних льонокомбінатах. Для цього порівнювали витрати на основні компоненти для вибілюючих розчинів за обома технологіями, застосовуючи формулу:
Е = Вт – Вх
де Вт – вартість вибілюючого розчину за традиційною схемою вибілювання, грн..;
Вх - вартість робочого розчину за низькотемпературною технологією хімічної модифікації, грн..
Вартість основних реагентів розраховували в обох випадках з урахуванням їх витрат (К, кг/1000 м.п. тканини) та ціни (Ц, грн./кг):
Вх - вартість робочого розчину за низькотемпературною технологією хімічної модифікації, грн..
Вартість основних реагентів розраховували в обох випадках з урахуванням їх витрат (К, кг/1000 м.п. тканини) та ціни (Ц, грн./кг):
В = К х Ц
Розрахунок витрат проведено за діючими цінами на час дослідження. До розрахунку не включались витрати води та електроенергії (табл.1,2).
Таблиця 1. – Витрати на хімічні матеріали для вибілювання лляних тканин за традиційною технологією
№ з/п | Назва компонента | Концентрація, г/л | Ціна, грн./кг | Витрати, кг/1000 м.п. | Вартість оброблення 1000 м.п., грн. |
1 | Гіпохлорит натрію | 27 | 4,5 | 66,83 | 300,74 |
2 | Силікат натрію | 3,0 | 5,0 | 7,43 | 37,15 |
3 | Гідроксид натрію, 100%-ий | 15 | 7,8 | 37,12 | 289,54 |
4 | Пероксид водню 35%-ий | 50 | 4,0 | 123,76 | 495,04 |
5 | Змочувач | 2,0 | 35,0 | 4,96 | 173,6 |
6 | Лимонна кислота | 2,5 | 15,5 | 6,18 | 95,79 |
Всього на 1000 м.п. | 1391,86 |
Таблиця 2. – Витрати на хімічні матеріали для вибілювання лляних тканин за низькотемпературною безсилікатною технологією
№ з/п | Назва компонента | Концентрація, г/л | Ціна, грн./кг | Витрати, кг/1000 м.п. | Вартість оброблення 1000 м.п.,грн. |
1 | Пероксид водню 60%-ий | 55,0 | 4,0 | 115,50 | 462,00 |
2 | Гідроксид натрію, 100%-ий | 20,0 | 7,8 | 44,80 | 349,44 |
3 | Сода кальцинована | 2,5 | 5,8 | 6,10 | 35,38 |
4 | Коловет АН | 0,5 | 28,7 | 1,60 | 45,92 |
5 | Коловет ПЛ | 0,5 | 33,5 | 1,60 | 53,60 |
6 | Оптикол С конц. | 0,2 | 49,8 | 0,58 | 28,88 |
7 | Колостат К | 5,0 | 21,8 | 13,2 | 287,76 |
Всього на 1000 м.п. | 1262,98 |
Таким чином, економічний ефект в частині витрат на матеріали за рахунок впровадження запропонованих рецептур для вибілювання лляних тканин на кожні 1000 м.п. готової продукції складає: Е = 1391,86 - 1262,98 = 128,88 грн.
Список використаних джерел: 1. Поліщук С.О. Сучасні технології остаточної обробки текстильних матеріалів, що забезпечують їх конкурентоспроможність / С.О. Поліщук, Б.Д. Семак, Н.І. Ксенжук, В.І. Барановський // Легка промисловість. – 2003. – № 1 – С. 56 – 57. 2. Кузьмин А. П. Разработка бесхлорных способов подготовки льносодержащих текстильных материалов / Автореферат дис. на соиск. науч. ст. канд. техн. наук // Иваново, 2004. – 20 с. 3. Кобищан Г.Д. Інноваційні аспекти у виробництві вітчизняних лляних тканин / Г.Д. Кобищан, Д.І. Козьмич // Формування і оцінювання асортименту, властивостей і якості непродовольчих товарів. Ч ІІІ : тези доп. І Міжнар. наук.-практ. конф., 22 листоп. 2013 р. – Львів : Львів. Комерц. Академ., 2013. – С. 107 – 109.
Схожі теми
» ВПЛИВ МЕТАЛОКОМПЛЕКСНИХ БАРВНИКІВ НА СТІЙКІСТЬ ПОФАРБУВАННЯ ПАЛЬТОВИХ ВОВНЯНИХ ТКАНИН
» ІННОВАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПАПЕРУ
» ІННОВАЦІЇ РОЗБУДОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ
» ДО ПИТАННЯ ПРО ІННОВАЦІЇ У ТУРИСТИЧНОМУ ВЗУТТІ
» ІННОВАЦІЇ РОЗБУДОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ
» ІННОВАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПАПЕРУ
» ІННОВАЦІЇ РОЗБУДОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ
» ДО ПИТАННЯ ПРО ІННОВАЦІЇ У ТУРИСТИЧНОМУ ВЗУТТІ
» ІННОВАЦІЇ РОЗБУДОВИ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Інновації у товарознавстві.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі