ДОСЛІДЖЕННЯ НЕШКІДЛИВОСТІ ВОДОПРОВІДНИХ ТРУБ, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ МОДИФІКОВАНОГО ПОЛІЕТИЛЕНА (Ч. 1)

Шунькіна О. В.,

Львівська комерційна академія, м. Львів

ДОСЛІДЖЕННЯ НЕШКІДЛИВОСТІ ВОДОПРОВІДНИХ ТРУБ, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ МОДИФІКОВАНОГО ПОЛІЕТИЛЕНА

Полімерні труби, призначені для подачі холодної води, повинні володіти цілим комплексом споживних властивостей, які визначають їх подальше використання. Важливе місце у цьому контексті відводиться відсутності шкідливого впливу отриманих матеріалів на організм людини та виділення токсичних речовин у навколишнє середовище [1].

Об’єктом дослідження було обрано водопровідні труби, виготовлені із полімерних композицій на основі ПЕ2НТ11-285Д із модифікуючими добавками (ірганокс В225FF, Dynamar FX 5911).

Визначення нешкідливості полімерних водопровідних труб із модифікуючими добавками проводили органолептичними методами. Під час проведення органолептичних досліджень отримували витяжки і визначали наявність стороннього запаху, смаку або присмаку, каламуті та осаду. Проводили попередній огляд зразків, при цьому визначали наявність запаху, характер поверхні та колір. Після огляду зразки піддавали механічному очищенню ‒ промиваючи у проточній воді. З метою моделювання контакту води з полімерною трубою, досліджуваний відрізок труби закривали у скляній посудині, дотримуючись співвідношення між площею відрізка полімерної труби і обсягом дотичної з ним води. Ця вимога пояснюється тим, що кількість речовин, що вимиваються із полімеру в певний об’єм води, пропорційна площі дотичної з водою поверхні, тобто ступінь несприятливого впливу на якість води обернено пропорційна величині питомої поверхні.

Витяжки з полімерних труб призначених для подачі холодної води досліджували за температури 20°C і 37°C. Для досліджень використовували водопровідну воду, яка відповідає вимогам ДСанПІН 2.2.4-171-10 [2].

Визначення запаху витяжок проводили шляхом закритої дегустації, яка виключала обмін думками між дегустаторами. Дегустацію проводили у добре провітреному приміщенні, де відсутні сторонні запахи.

У колби місткістю 250-300 мл наливали по 100 мл досліджуваних витяжок. По черзі, починаючи з контрольної проби, вміст колб декілька разів перемішували обертовими рухами і відкривши колбу, визначали характер та інтенсивність запаху, виражаючи його описово, а саме: фенольний, ароматичний, невизначений і т. д.

Смак і присмак витяжок з досліджуваних виробів, також проводили шляхом закритої дегустації. Характер смаку висловлювали описово: солоний, кислий, солодкий, гіркий. Всі інші види смакових відчуттів називають присмаками, наприклад: лужний, металевий, щипаючий і т. д. Інтенсивність запаху, смаку і присмаку оцінюють за п’яти баловою шкалою відповідно до табл. 1.

Таблиця 1

Інтенсивність запаху і присмаку

Кожен дегустатор заносив результати дослідження в індивідуальну дегустаційну карту. З отриманих від кожного дегустатора результатів визначення інтенсивності запаху і присмаку виводили його середнє арифметичне значення для досліджуваних варіантів.

Каламутність витяжок визначали візуально і характеризували описово за величиною: слабка каламуть, помітна каламуть, сильна каламуть.

Осад, також визначали візуально і характеризували описово за його величиною: незначний, помітний, великий. Крім того, відзначали його властивості (кристалічний, аморфний і т. п.) та колір осаду (білий, сірий, бурий і т. п.) [3].

При перевищенні допустимих величин одного або декількох з перерахованих показників ‒ труби визнаються непридатними для водопостачання питної води. Якщо ж зміна досліджуваних показників не перевищує допустимих величин, то проводять наступний етап «санітарно-хімічні дослідження», виходячи з рецептури матеріалу.