РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ НА ОСНОВІ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

автор **Admin** Пт Бер 20, 2015 2:19 pm

Артюх Т. М., д.т.н., проф.;
Григоренко І. В., к.т.н.
Національний університет харчових технологій, м. Київ

В умовах виходу України на міжнародний ринок, парафування угоди про асоціацію між Україною та Європейськім союзом, створення зони вільної торгівлі з ЄС особливо важливими постають питання реформування системи технічного регулювання. Вирішення цих проблем передбачає комплекс заходів структурно-організаційного, техніко-інноваційного та правового характеру. Для досягнення можливості інтегрування до ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог задля зняття технічних бар’єрів у торгівлі, створення єдиної системи щодо оцінки відповідності та ринкового нагляду ювелірної продукції. Певна правова та нормативна база для цього в Україні вже створена. Це насамперед Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними» [1].
Головною проблемою обігу ювелірних виробів з дорогоцінних металів на внутрішньому та світовому ринку залишаються питання гармонізації стандартів з європейськими, оцінювання їх відповідності та безпечності за сучасними вимогами, передбаченими зобов’язаннями та угодами з ЄС в рамках СОТ та створення зони вільної торгівлі, забезпечення захисту прав споживачів. Процес трансформації ринку ювелірних виробів з дорогоцінних металів до європейських вимог був розпочатий, проте результативним його ще назвати не можна внаслідок ряду суттєвих причин, пов’язаних зі змінами в регульованих державою процедурах клеймування та контролю якості.
По-перше, з метою збереження довіри споживачів до вітчизняних операторів ювелірного ринку і недопущення на ринок контрабандної та фальсифікованої продукції було посилено пробірний контроль та ринковий нагляд всіх виготовлених та ввезених на територію України ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів.
По-друге, внесені у 2012 році зміни до Закону України [1] привели до відміни права щодо самостійного клеймування продукції власного виробництва ювелірними заводами. Ці заходи є виправданими і пов’язані з ратифікацією Україною Віденської конвенції та приєднанням до Асоціації європейських пробірних палат, до складу якої сьогодні входять 18 країн. У 2004 році заявку на приєднання до Конвенції подала і Україна.
По-третє, з входженням України до Асоціації європейських пробірних палат, випробування на відповідність вмісту дорогоцінного металу в сплавах ювелірних виробів (проби) буде виконуватися лише «третьою стороною», що не залежить юридично від виробника та постачальника і акредитована на виконання робіт відповідно до вимог Міжнародного стандарту ISO 17025 «Загальні правила уповноваження випробувальних та калібрувальних лабораторій».
По-четверте, клеймовані вироби будуть безперешкодно ввозитися в іншу країну – учасницю Конвенції без наступного контролю з боку національної пробірної служби, результати випробування яких визнаються у всіх країнах Конвенції.
По-п’яте, процес гармонізації нормативної бази з європейською в Україні ще не закінчився. На сьогодні чинними є 52 стандарти на дорогоцінні сплави з дорогоцінних металів, зокрема ДСТУ ISO - 2, ДСТУ – 17, ДСТУ ГОСТ - 1, ГОСТ - 31. Основну частку складають стандарти на методи дослідження. Проте лише ДСТУ ГОСТ 30649-99 [2] та 2 види технічних умов: ТУ У 27.4-00201514-010:2005, ТУ У 27.4-30913759-001:2006 визначають загальні вимоги до якості ювелірних сплавів на основі дорогоцінних металів, їх хімічний склад, вміст домішок. Загалом, виробникам для виготовлення ювелірних виробів з поліпшеними споживними властивостями регламентовані і рекомендовані для добровільного застосування до 70-ти ювелірних сплавів на основі дорогоцінних металів. Зважаючи на вибірковий контроль ювелірних сплавів казенними підприємствами пробірного контролю шляхом РФА, встановлено, що вимогам чинних нормативним та технічним документам за хімічним складом відповідають лише 20% сплавів, інші – нестандартні сплави.
Отже, якість ювелірних виробів на основі дорогоцінних металів повинна гарантуватися, насамперед, виробником шляхом оцінювання відповідності, як це прийнято в ЄС за Новим та Глобальним підходом. З цією метою потрібно гармонізувати ще і міжнародні стандарти ASTM, які передбачають наявність сертифікату (декларації) на ювелірні сплави за показниками фізико-хімічних та механічних властивостей кристалічної будови та поверхневих зразків. Крім цього, в міжнародних стандартах чітко визначено порядок проведення відбору виробів з кожної партії на підтвердження їх відповідності.
По-шосте, у світовій практиці чітко визначено ювелірні сплави та легуючі елементи, які є безпечними апріорі. До біологічно сумісних віднесено 2 елемента: тантал та цирконій, біологічно інертними вважаються золото найвищої проби та дві марки сплавів на основі платини з іридієм (10%) та з рутенієм (5%).
За даними казенних підприємств пробірного контролю в ювелірних сплавах на основі дорогоцінних металів відзначається вміст: цинку до 14,3%; – кадмію до 4,3 %; – заліза до 1,5 %; – нікелю (безнікелеві марки) – до 6,8 %; – індію до 1,0 %; – галію до 0,4%. На сплави з таким вмістом відсутні методики для визначення проби на пробірному камені. Таким чином, органи пробірного контролю повинні контролювати обіг нестандартних сплавів при виготовленні ювелірних виробів шляхом їх реєстрації та виготовлення пробірних голок, розробці методик контролю.
По-сьоме, за Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС № 94\27\ЄС нікель, як складова ювелірного сплаву з дорогоцінних металів не використовується у виробах, що мають прямий та довгостроковий контакт зі шкірою людини (сережки, браслети, каблучки і ін.). Найбільш негативний вплив мають легуючі компоненти дорогоцінних сплавів, зокрема кадмій, цинк, індій, нікель та ін., що найбільш розповсюджені у сплавах в розвинених країнах.
Отже, потребують вдосконалення ціла низка чинних законодавчих і нормативних документів на ювелірні вироби з дорогоцінних металів з метою реформування системи технічного регулювання України та організації ведення власного бізнесу.
Це передбачає ратифікацію Віденської Конвенції та Нікелевої Директиви, прийнятою значною кількістю країн світу для гарантування Державою якості та безпечності ювелірних виробів, гармонізацію національних стандартів до міжнародних та європейських в частині термінології, методів аналізу ювелірних сплавів на основі дорогоцінних металів, відбору проб, порядку виконання хімічних аналізів тощо.

Список використаних джерел: 1. Mail.ru [електронний ресурс]: Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними»: офіційний текст прийнятий ВР України 18 листопада 1997 року зі змінами та доповненнями станом на 26.02.2015р. – Режим доступу з: < http://www.assay.gov.ua/- [Цит. 2015, 26 лютого]. 2. Сплавы на основе благородных металлов ювелирные. Марки: ГОСТ 30649-99. Межгосударственный стандарт. Введ. в дейст. 2000г. - К.: Держстандарт України, 2000, - 50с.