ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Маркетингові аспекти товарознавства.
Сторінка 1 з 1
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ
Крюк Т. В., к.х.н., доц.
ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, Кривий Ріг
ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, Кривий Ріг
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ
Сучасна вітчизняна скляна промисловість переживає серйозні зміни і знаходиться в процесі еволюції: вона ще не може відійти від розпаду СРСР, в результаті якого зруйнувались усі господарські зв’язки, була припинена науково-дослідна та практична діяльність в галузі.
Виробництво самого скла та виробів з нього на початку 2000 р. почало набирати оберти, на полицях з’явився асортиментний вибір, збільшився попит, спостерігалась конкуренція з боку виробників. У 2008 р. під час економічної кризи зупинилось більше 50 % заводів, що виготовляли склотару та інші види скляної продукції.
Відношення державної влади до захисту інтересів свого ж ринку має дещо дивний вигляд. Держава встановлює низький митний збір на промислову продукцію, яка імпортується, а обладнання для галузі скляної промисловості, скло та вироби з нього мають високу додану вартість. Отже, завантаженість потужностей для виробництва обладнання для скляної промисловості значно знизилась, зменшились фінансові вкладення, а це призвело до зниження технічного рівня виробництва.
В результаті вітчизняний скляний ринок потерпає від натиску імпортної скляної продукції [1], насамперед, з Китаю (рис.). Володіючи низькими витратами виробництва, до Китаю надходять значні іноземні інвестиції для створення сучасної національної скляної промисловості.
Рисунок 1 - Структура імпорту скляного посуду в Україну в 2014 р.
Окрім того, що вітчизняний ринок несе збитки від товарів іноземного походження, українські споживачі змушені купувати товари низької якості, тому що їх виробники не дотримуються вимог нормативних документів України щодо якості та безпечності. Це дозволяє таким виробникам зменшувати витрати на виробництво, заощаджувати на якості товарів, сплачувати менше мита при переміщенні через митний кордон України та отримувати більший прибуток.
Основними виробниками скляного посуду в Україні є такі підприємства: ВАТ «Бережанський склозавод», Київський завод художнього скла, Львівське виробниче об'єднання «Райдуга», яке включає 5 заводів (Львівський, Жовківський, Самбірський, Пісочанський, Нестерівський), Романівський, Гостомельський, Стрийський, Артемівський, Лисичанський, Херсонський, Константинівський, ПКФ «Декор»: філія «Пісочне», Тернопільський «Склозавод ТОВ «Декор», ДП ПО «Склозавод-стрий», ТПК ТОВ «Пірс», ТОВ «Гута», ПО «Попаснянський склозавод» і ін. Незважаючи на те що українські виробники скляного посуду в повній мірі представлені на полицях магазинів, вони займають лише 10 % усього асортименту скляних виробів, а 90 % – це імпортна продукція [2].
Лідерство на цьому ринку, як вже зазначалось, має посуд виробництва Китаю, хоча ще кілька років назад майже 90 % всієї скляної побутової продукції належало французькій компанії Arc International та її маркам Luminarc, Arcopal, Arcoroc. На сьогоднішній день на ринку України представлені усі відомі європейські бренди.
Чеські виробництва (Simax, Bohemia) мають дуже старі традиції. Bohemia – це, насамперед, дуже великий асортимент склянок та бокалів, вазонів, художніх виробів. Simax – здебільшого це посуд з термостійкого скла, що використовують для приготування їжі на любих поверхнях, посуд витончений та функціональний.
Французькі виробники пропонують широкий асортимент товарів – посуд для дітей, декоративний, столовий, для мікрохвильових печей, що проходить при виробництві процес загартування, витримує різки перепади температур.
Турецькі виробники Pasabanche, що є підрозділом концерну Sisecam, завдяки активному інвестуванню та розширенню виробництва, використання сучасних технологій та обладнання, пропонує своїм покупцям широкий асортимент якісного посуду.
За українського споживача щільно взялися і виробники країн СНД, зокрема, Російської Федерації, де виробництво скляного посуду в РФ поступово росте. Чотири заводи «ОСЗ», «Посуда», «Дятьковский Хрустальный завод» і «Хрустальный завод плюс» випускають велику частину скляного посуду [3].
На цьому фоні дуже сумно виглядає становище справ українського виробника: конкуренція з виробниками тих країн, де використовуються високотехнологічні лінії, витрати на робочу силу та затрати енергоносіїв для виробництва скляного посуду нижчі, є складною справою.
Вирішення цих проблем буде потребувати інвестування, удосконалення виробничих процесів та розвинення технологій для створення загально нових напрямів використання скла. Чимало значущим питанням для поліпшення становища скляної промисловості є зниження витрат на енергоносії та утилізацію відходів. Знизити витрати на енергоносії дозволить повторне використання скла, яке вже було вжито та йде на утилізацію.
Враховуючи те, що конкуренти постійно удосконалюються, потрібно шукати нові шляхи застосування скла та підвищувати його якісні характеристики. Шляхом інновацій, що оптимізують склад і міцнісні характеристики скла, підвищиться рівень автоматизації та управління процесами виробництва. Також не слід забувати про впровадження комп'ютерного моделювання для проектування виробів та процесів. Нововведення для продукції з удосконаленими оптичними, енергозберігаючими і характеристиками міцності дозволять розширити ринок збуту для українських виробників скла, включаючи зростання експорту.
Таким чином, функціонування сучасної української скляної галузі проходить в умовах глобальної конкуренції на світовому ринку. Тому для держави одним з найважливіших факторів має бути створення умов для роботи підприємств галузі, які б відповідали умовам розвитку в країнах найбільших учасниках світового ринку скла. Для того, щоб держава забезпечила конкурентоспроможності скляної промисловості України, вона повинна ввести ряд державних заходів в області оподаткування, митної і тарифної політики, а також зовнішньої торгівлі.
Список використаних джерел [1] Сумарний обсяг імпорту та екпорту окремих підгруп товарів за кодами УКТЗЕД // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.customs.gov.ua/ dmsu/control/cstat/f11a/showstat. [2]. Статистичний щорічник України за 2013 рік. − К.: Державна служба статистики України, 2014. – 534 с. [3] Копылов В. А. Производство стеклянных изделий: окна, двери, витражи / В. А. Копылов // Стекло. – 2010. − № 6 (24). – С. 18-19.
Виробництво самого скла та виробів з нього на початку 2000 р. почало набирати оберти, на полицях з’явився асортиментний вибір, збільшився попит, спостерігалась конкуренція з боку виробників. У 2008 р. під час економічної кризи зупинилось більше 50 % заводів, що виготовляли склотару та інші види скляної продукції.
Відношення державної влади до захисту інтересів свого ж ринку має дещо дивний вигляд. Держава встановлює низький митний збір на промислову продукцію, яка імпортується, а обладнання для галузі скляної промисловості, скло та вироби з нього мають високу додану вартість. Отже, завантаженість потужностей для виробництва обладнання для скляної промисловості значно знизилась, зменшились фінансові вкладення, а це призвело до зниження технічного рівня виробництва.
В результаті вітчизняний скляний ринок потерпає від натиску імпортної скляної продукції [1], насамперед, з Китаю (рис.). Володіючи низькими витратами виробництва, до Китаю надходять значні іноземні інвестиції для створення сучасної національної скляної промисловості.
Рисунок 1 - Структура імпорту скляного посуду в Україну в 2014 р.
Окрім того, що вітчизняний ринок несе збитки від товарів іноземного походження, українські споживачі змушені купувати товари низької якості, тому що їх виробники не дотримуються вимог нормативних документів України щодо якості та безпечності. Це дозволяє таким виробникам зменшувати витрати на виробництво, заощаджувати на якості товарів, сплачувати менше мита при переміщенні через митний кордон України та отримувати більший прибуток.
Основними виробниками скляного посуду в Україні є такі підприємства: ВАТ «Бережанський склозавод», Київський завод художнього скла, Львівське виробниче об'єднання «Райдуга», яке включає 5 заводів (Львівський, Жовківський, Самбірський, Пісочанський, Нестерівський), Романівський, Гостомельський, Стрийський, Артемівський, Лисичанський, Херсонський, Константинівський, ПКФ «Декор»: філія «Пісочне», Тернопільський «Склозавод ТОВ «Декор», ДП ПО «Склозавод-стрий», ТПК ТОВ «Пірс», ТОВ «Гута», ПО «Попаснянський склозавод» і ін. Незважаючи на те що українські виробники скляного посуду в повній мірі представлені на полицях магазинів, вони займають лише 10 % усього асортименту скляних виробів, а 90 % – це імпортна продукція [2].
Лідерство на цьому ринку, як вже зазначалось, має посуд виробництва Китаю, хоча ще кілька років назад майже 90 % всієї скляної побутової продукції належало французькій компанії Arc International та її маркам Luminarc, Arcopal, Arcoroc. На сьогоднішній день на ринку України представлені усі відомі європейські бренди.
Чеські виробництва (Simax, Bohemia) мають дуже старі традиції. Bohemia – це, насамперед, дуже великий асортимент склянок та бокалів, вазонів, художніх виробів. Simax – здебільшого це посуд з термостійкого скла, що використовують для приготування їжі на любих поверхнях, посуд витончений та функціональний.
Французькі виробники пропонують широкий асортимент товарів – посуд для дітей, декоративний, столовий, для мікрохвильових печей, що проходить при виробництві процес загартування, витримує різки перепади температур.
Турецькі виробники Pasabanche, що є підрозділом концерну Sisecam, завдяки активному інвестуванню та розширенню виробництва, використання сучасних технологій та обладнання, пропонує своїм покупцям широкий асортимент якісного посуду.
За українського споживача щільно взялися і виробники країн СНД, зокрема, Російської Федерації, де виробництво скляного посуду в РФ поступово росте. Чотири заводи «ОСЗ», «Посуда», «Дятьковский Хрустальный завод» і «Хрустальный завод плюс» випускають велику частину скляного посуду [3].
На цьому фоні дуже сумно виглядає становище справ українського виробника: конкуренція з виробниками тих країн, де використовуються високотехнологічні лінії, витрати на робочу силу та затрати енергоносіїв для виробництва скляного посуду нижчі, є складною справою.
Вирішення цих проблем буде потребувати інвестування, удосконалення виробничих процесів та розвинення технологій для створення загально нових напрямів використання скла. Чимало значущим питанням для поліпшення становища скляної промисловості є зниження витрат на енергоносії та утилізацію відходів. Знизити витрати на енергоносії дозволить повторне використання скла, яке вже було вжито та йде на утилізацію.
Враховуючи те, що конкуренти постійно удосконалюються, потрібно шукати нові шляхи застосування скла та підвищувати його якісні характеристики. Шляхом інновацій, що оптимізують склад і міцнісні характеристики скла, підвищиться рівень автоматизації та управління процесами виробництва. Також не слід забувати про впровадження комп'ютерного моделювання для проектування виробів та процесів. Нововведення для продукції з удосконаленими оптичними, енергозберігаючими і характеристиками міцності дозволять розширити ринок збуту для українських виробників скла, включаючи зростання експорту.
Таким чином, функціонування сучасної української скляної галузі проходить в умовах глобальної конкуренції на світовому ринку. Тому для держави одним з найважливіших факторів має бути створення умов для роботи підприємств галузі, які б відповідали умовам розвитку в країнах найбільших учасниках світового ринку скла. Для того, щоб держава забезпечила конкурентоспроможності скляної промисловості України, вона повинна ввести ряд державних заходів в області оподаткування, митної і тарифної політики, а також зовнішньої торгівлі.
Список використаних джерел [1] Сумарний обсяг імпорту та екпорту окремих підгруп товарів за кодами УКТЗЕД // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.customs.gov.ua/ dmsu/control/cstat/f11a/showstat. [2]. Статистичний щорічник України за 2013 рік. − К.: Державна служба статистики України, 2014. – 534 с. [3] Копылов В. А. Производство стеклянных изделий: окна, двери, витражи / В. А. Копылов // Стекло. – 2010. − № 6 (24). – С. 18-19.
Схожі теми
» ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СУВЕНІРІВ І ВИРОБІВ ХУДОЖНІХ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ
» АНАЛІЗ СТАНУ СУЧАСНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОПОБУТОВИХ МАШИН В УКРАЇНІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
» РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ НА ОСНОВІ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ М. ХАРКОВА
» АНАЛІЗ СТАНУ СУЧАСНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОПОБУТОВИХ МАШИН В УКРАЇНІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
» РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ НА ОСНОВІ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ М. ХАРКОВА
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Маркетингові аспекти товарознавства.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі