АНАЛІЗ СТАНУ СУЧАСНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Маркетингові аспекти товарознавства.
Сторінка 1 з 1
АНАЛІЗ СТАНУ СУЧАСНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ
Ніколайчук Л. Г. к.т.н., доц.
Стахова Л. Ю., магістр
Львівська комерційна академія
м. Львів
Стахова Л. Ю., магістр
Львівська комерційна академія
м. Львів
АНАЛІЗ СТАНУ СУЧАСНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ
Транспортна система України представлена різними видами транспорту: залізничним, автомобільним, морським, авіаційним та ін. [1]. Значна роль належить саме автомобільному транспорту. Автомобільний транспорт переважає у перевезені пасажирів та перевезенні вантажів всіх галузей господарства, забезпечуючи доставку всіх видів сировини, матеріалів, товарів і обладнання на території України та за її межами. Близько 70% перевезень здійснюється автомобільним транспортом. Економічна криза останніх років негативно позначилася на розвитку автомобільного транспорту. На сьогодні в галузі існує велика кількість проблем, які потребують негайного вирішення.
Автомобільна промисловість або автомобілебудування — це галузь транспортного машинобудування, що виробляє моторизовані нерейкові транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, вантажні автомобілі а також автобуси, мотоцикли, тролейбуси, трактори й інші. До галузі входять підприємства, котрі займаються дизайном, конструюванням, виробництвом, маркетингом та продажем моторизованих засобів транспорту [2].
Починаючи з середини XX століття автомобілебудування належить до провідних галузей промисловості зі всезростаючим ступенем монополізації. Наприкінці XX століття трійку світових лідерів складали General Motors, Ford, Chrysler, а у перших роках ХХІ ст. їх позиції вперше були потіснені на світовому ринку японськими автовиробниками Toyota, Nissan, Honda, Mitsubishi.
Тенденції будівництва легкових автомобілів відбуваються слідуючим чином: у країнах ЄС і Японії спостерігається тенденція зберігання обсягів виробництва у 2000-2005 роках та поступовий спад в часи фінансової кризи 2008-2009 рр. Значніший спад відбувся у США, Канаді та Мексиці. Бразилія, Росія, Індія та Китай демонструють активне зростання виробництва автотранспортних засобів. А станом на 2015 рік автомобільна промисловість забезпечує майже 11% ВВП розвинутих країн світу[3].
Загальне виробництво з 2010 р. становить понад 75 млн автомобілів, фургонів, вантажівок і автобусів, що є еквівалентним глобальному обороту приблизно 2,2 трлн. євро. Виробництво таких обсягів працевлаштовує більше, ніж 8,3 млн працівників задіяних у створенні транспортних засобів і частин, що йдуть до них, а у сфері надання послуг, пов'язаних з автомобільною промисловістю, торгівлею та обслуговуванням — приблизно у п'ять разів більше. Рівень зайнятості у автомобільній промисловості не є однаковим: найбільший рівень зайнятості спостерігається у Китаї (19%), США (11%) та Японії, Німеччини та Росії (9%), що відповідає теріторільним розміщенням великих автомобільних концернів. Також достатній рівень зайнятості у цій промисловості мають такі країни, як Франція, Іспанія, Південна Корея, Бразилія, Індія, Італія, Великобританія (3 – 4%).
Десятки країн досягли процвітання за рахунок ставки на розвиток цієї галузі: Німеччина, Японія, США та ін. Від виробництва автомобілів безпосередньо залежить економіка Франції, Італії, Великобританії, Південної Кореї, Китаю тощо. В Чехії та Словаччині автомобілебудування займає ключове місце в економіці, забезпечуючи створення 8 – 10% внутрішнього валового продукту та понад 20% промислового виробництва. В цих країнах виробляється більше 100 автомобілів на 1000 жителів, що дозволяє в повній мірі покривати внутрішній попит та експортувати значні обсяги. В умовах глобальної економічної кризи 2009 – 2010 рр. Чехія та Словаччина зберегли обсяги виробництва [3].
Беззаперечними лідерами станом на 2015 рік залишаються концерни General Motors (США), Toyota (Японія), Volkswagen Group (Німеччина); спостерігається зростання активності автовиробників Південної Кореї, а у другому десятиріччі ХХІ століття найбільшими темпами відбувається розвиток автомобілебудування Китаю. Південна Корея нещодавно стала продуцентом власних технологій в автомобілебудуванні, а до цього вона тривалий час розвивала автопром за тісної співпраці з провідними світовими автоконцернами [4]. Автомобі́льний ри́нок - це сукупність економічних відносин, завдяки яким відбувається взаємодія суб'єктів ринку з метою обміну готових автомобілів на грошові кошти або їх еквіваленти.
Аналіз сучасного стану та функціонування транспорту України показує, що головними проблемами для всіх видів транспорту є:
• відновлення морально і фізично застарілого парку рухомого складу, низька його конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках;
• відсутність іноземних та вітчизняних інвестицій на модернізацію рухомого складу через невелику привабливість і окупність проектів (особливо рухомого складу залізничного та автомобільного транспорту для збиткових пасажирських перевезень);
• недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності транспортно-дорожнього комплексу, повільне вирішення питань уніфікації транспортного законодавства відповідно до між-народного права;
• незадовільний фінансовий стан підприємств транспорту, обтяжених платіжною кризою та невирішеністю питання про компенсацію втрат доходів від пільгових перевезень населення та регулюванням тарифів.
Список використаних джерел: 1. Гудима Р. Р. Проблемні аспекти розвитку транспортної інфраструктури України / Р. Р. Гудима // Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи. Чернівці / МФУ, БДФА та ін. гол. ред. В. В. Прядко – Чернівці, 2009. – c. 238 – 239. 2. Харсун Л. Г. Інтеграція України в Європейську транспортну систему / Л. Г. Харсун // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. – 2004. – № 72. – С. 50–52. 3. Офіційний сайт Європейської асоціації виробників автотранспорту [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.acea.be. 4. Офіційний сайт Міжнародної організації підприємств автомобільної промисловості [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://oica.net.
Автомобільна промисловість або автомобілебудування — це галузь транспортного машинобудування, що виробляє моторизовані нерейкові транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, вантажні автомобілі а також автобуси, мотоцикли, тролейбуси, трактори й інші. До галузі входять підприємства, котрі займаються дизайном, конструюванням, виробництвом, маркетингом та продажем моторизованих засобів транспорту [2].
Починаючи з середини XX століття автомобілебудування належить до провідних галузей промисловості зі всезростаючим ступенем монополізації. Наприкінці XX століття трійку світових лідерів складали General Motors, Ford, Chrysler, а у перших роках ХХІ ст. їх позиції вперше були потіснені на світовому ринку японськими автовиробниками Toyota, Nissan, Honda, Mitsubishi.
Тенденції будівництва легкових автомобілів відбуваються слідуючим чином: у країнах ЄС і Японії спостерігається тенденція зберігання обсягів виробництва у 2000-2005 роках та поступовий спад в часи фінансової кризи 2008-2009 рр. Значніший спад відбувся у США, Канаді та Мексиці. Бразилія, Росія, Індія та Китай демонструють активне зростання виробництва автотранспортних засобів. А станом на 2015 рік автомобільна промисловість забезпечує майже 11% ВВП розвинутих країн світу[3].
Загальне виробництво з 2010 р. становить понад 75 млн автомобілів, фургонів, вантажівок і автобусів, що є еквівалентним глобальному обороту приблизно 2,2 трлн. євро. Виробництво таких обсягів працевлаштовує більше, ніж 8,3 млн працівників задіяних у створенні транспортних засобів і частин, що йдуть до них, а у сфері надання послуг, пов'язаних з автомобільною промисловістю, торгівлею та обслуговуванням — приблизно у п'ять разів більше. Рівень зайнятості у автомобільній промисловості не є однаковим: найбільший рівень зайнятості спостерігається у Китаї (19%), США (11%) та Японії, Німеччини та Росії (9%), що відповідає теріторільним розміщенням великих автомобільних концернів. Також достатній рівень зайнятості у цій промисловості мають такі країни, як Франція, Іспанія, Південна Корея, Бразилія, Індія, Італія, Великобританія (3 – 4%).
Десятки країн досягли процвітання за рахунок ставки на розвиток цієї галузі: Німеччина, Японія, США та ін. Від виробництва автомобілів безпосередньо залежить економіка Франції, Італії, Великобританії, Південної Кореї, Китаю тощо. В Чехії та Словаччині автомобілебудування займає ключове місце в економіці, забезпечуючи створення 8 – 10% внутрішнього валового продукту та понад 20% промислового виробництва. В цих країнах виробляється більше 100 автомобілів на 1000 жителів, що дозволяє в повній мірі покривати внутрішній попит та експортувати значні обсяги. В умовах глобальної економічної кризи 2009 – 2010 рр. Чехія та Словаччина зберегли обсяги виробництва [3].
Таблиця 1
Світове виробництво автотранспорту
Рік | Виробництво, шт | Зміна |
2008 | 70,520,493 | - 3,7 % |
2009 | 61,791,868 | - 12,4 % |
2010 | 73,266,061 | 5,8 % |
2011 | 77,857,705 | 26,0% |
2012 | 79,989,115 | 3,1 % |
2013 | 84,141,209 | 5,3% |
2014 | 91,235,045 | 6,8% |
Беззаперечними лідерами станом на 2015 рік залишаються концерни General Motors (США), Toyota (Японія), Volkswagen Group (Німеччина); спостерігається зростання активності автовиробників Південної Кореї, а у другому десятиріччі ХХІ століття найбільшими темпами відбувається розвиток автомобілебудування Китаю. Південна Корея нещодавно стала продуцентом власних технологій в автомобілебудуванні, а до цього вона тривалий час розвивала автопром за тісної співпраці з провідними світовими автоконцернами [4]. Автомобі́льний ри́нок - це сукупність економічних відносин, завдяки яким відбувається взаємодія суб'єктів ринку з метою обміну готових автомобілів на грошові кошти або їх еквіваленти.
Аналіз сучасного стану та функціонування транспорту України показує, що головними проблемами для всіх видів транспорту є:
• відновлення морально і фізично застарілого парку рухомого складу, низька його конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках;
• відсутність іноземних та вітчизняних інвестицій на модернізацію рухомого складу через невелику привабливість і окупність проектів (особливо рухомого складу залізничного та автомобільного транспорту для збиткових пасажирських перевезень);
• недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності транспортно-дорожнього комплексу, повільне вирішення питань уніфікації транспортного законодавства відповідно до між-народного права;
• незадовільний фінансовий стан підприємств транспорту, обтяжених платіжною кризою та невирішеністю питання про компенсацію втрат доходів від пільгових перевезень населення та регулюванням тарифів.
Список використаних джерел: 1. Гудима Р. Р. Проблемні аспекти розвитку транспортної інфраструктури України / Р. Р. Гудима // Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи. Чернівці / МФУ, БДФА та ін. гол. ред. В. В. Прядко – Чернівці, 2009. – c. 238 – 239. 2. Харсун Л. Г. Інтеграція України в Європейську транспортну систему / Л. Г. Харсун // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. – 2004. – № 72. – С. 50–52. 3. Офіційний сайт Європейської асоціації виробників автотранспорту [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.acea.be. 4. Офіційний сайт Міжнародної організації підприємств автомобільної промисловості [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://oica.net.
Схожі теми
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РИНКУ ЕЛЕКТРОПОБУТОВИХ МАШИН В УКРАЇНІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
» ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ М. ХАРКОВА
» ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СУВЕНІРІВ І ВИРОБІВ ХУДОЖНІХ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ
» ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У КОСМЕТИЦІ
» ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКУ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ
» АНАЛІЗ СУЧАСНОГО АСОРТИМЕНТУ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ М. ХАРКОВА
» ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СУВЕНІРІВ І ВИРОБІВ ХУДОЖНІХ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ
» ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У КОСМЕТИЦІ
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Маркетингові аспекти товарознавства.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі