ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СПЕЦІАЛІСТІВ ТОРГІВЛІ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАТКИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Взаємодія у системі «вища освіта – ринок праці
Сторінка 1 з 1
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СПЕЦІАЛІСТІВ ТОРГІВЛІ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАТКИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Юрко І.В., к.е.н., доцент
Іржавська Л.В.
Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, Україна
Іржавська Л.В.
Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, Україна
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СПЕЦІАЛІСТІВ ТОРГІВЛІ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАТКИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
На сьогоднішній день в Україні існує розрив між якістю і наповненням освіти та вимогами роботодавців. Ця ситуація легко пояснюється - історично склалося так, що список вимог до майбутніх спеціалістів складають методисти системи освіти, які, як правило, дуже далекі від реального сектора економіки і як наслідок - від розуміння, з якими вимогами зіткнеться випускник вузу в дійсності.
Проте проблема відбору і підготовки спеціалістів торгівлі є загальносвітовою: незважаючи на збільшення кількості безробітних у зв’язку з економічною кризою, існує гострий дефіцит кваліфікованих фахівців. Роботодавцям ще ніколи не було так важко знайти відповідних працівників на посади у своїй фірмі. Роботодавець має бути впевнений у професійній компетентності молодого спеціаліста та його професійній усталеності, формування якого відбувається у вищому навчальному закладі. Процес формування базується на застосуванні методів, прийомів навчання, результативність яких є визначальною характерис¬тикою майбутнього випускника.
Традиційна методика навчання у вищому навчальному закладі передбачає спілкування викладача і студента, сутність якого зводиться до передачі знань студентам; контролю викладача за якістю та успіш¬ністю засвоєння знань. У дидактиці така модель отримала статус директивної. Основними критеріями директивної моделі навчання виступають: точність, достовірність інформації, підсумковий контроль. Але у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій і переходу суспільства до інформаційної цивілізації виникла необхідність опрацьовувати величезні масиви інформації та формувати й реалізовувати творчий потенціал особистості. В зв'язку з чим, стара система навчання не може повною мірою задовольнити потреби роботодавців в підготовці кваліфікованих фахівців (таблиця 1).
Проте проблема відбору і підготовки спеціалістів торгівлі є загальносвітовою: незважаючи на збільшення кількості безробітних у зв’язку з економічною кризою, існує гострий дефіцит кваліфікованих фахівців. Роботодавцям ще ніколи не було так важко знайти відповідних працівників на посади у своїй фірмі. Роботодавець має бути впевнений у професійній компетентності молодого спеціаліста та його професійній усталеності, формування якого відбувається у вищому навчальному закладі. Процес формування базується на застосуванні методів, прийомів навчання, результативність яких є визначальною характерис¬тикою майбутнього випускника.
Традиційна методика навчання у вищому навчальному закладі передбачає спілкування викладача і студента, сутність якого зводиться до передачі знань студентам; контролю викладача за якістю та успіш¬ністю засвоєння знань. У дидактиці така модель отримала статус директивної. Основними критеріями директивної моделі навчання виступають: точність, достовірність інформації, підсумковий контроль. Але у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій і переходу суспільства до інформаційної цивілізації виникла необхідність опрацьовувати величезні масиви інформації та формувати й реалізовувати творчий потенціал особистості. В зв'язку з чим, стара система навчання не може повною мірою задовольнити потреби роботодавців в підготовці кваліфікованих фахівців (таблиця 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика традиційних методів навчання і вимог роботодавців
Традиційне навчання | Нагальні вимоги роботодавців до підготовки працівника |
Масовість освіти, поточність | Індивідуальність, персональність |
Довговічність та стабільність знань, програм і методів навчання | Постійні зміни в системі знань, що викладаються, гнучкість програм і методів навчання |
Традиційність, стабільність, періодичність поновлень | Постійні зміни |
Дискретність освіти, набуття основних знань в молодому віці | Безперервне навчання протягом всього життя |
Авторитарна організація освітніх систем (централізація, ієрархія, жорстке нормування, авторитаризм) | Демократизація системи освіти (децентралізація, автономізація, координація, гнучкість нормативів) |
Формування професійних знань, вмінь та навичок | Формування творчості, розвиток здібностей, вмінь та навичок збору та обробки новітньої інформації |
Формування особистості, що засвоїла норми суспільства та володіє ними | Формування індивідуальної, неповторної, творчої особистості з певним потенціалом розвитку і власною системою мотивації |
Освіта виступає як мета і засіб досягнення індивідом інших цілей | Освіта виступає самометою та смислом діяльності індивіда |
Перехід до ринкової економіки в Україні висунув нові вимоги роботодавців до випускників вищих закладів освіти. Сучасне життя вимагає від спеціалістів в галузі торгівлі розвитку таких навичок, як системне мислення, здатність приймати рішення, самостійність та ініціативність, готовність до змін, комунікативні здібності. Наші традиційні методи педагогіки не сприяють розвитку цих якостей.
Традиційні методології освіти неминуче вступили в протиріччя з потребами суспільства, які перетворились для країни у проблему кардинальної модернізації освіти. Для викладачів загострилася проблема вибору між класицизмом і посткласицизмом у навчанні.
Посткласицизм докорінно відрізняється від класичної методології насамперед місцем і роллю основних учасників навчального процесу: викладача і того, кого навчають, а також їхніх взаємин, змісту і характеру діяльності. Розвиток педагогічної науки призводить до появи принципово нового типу знання. До посткласичних методів належить інтерактивне навчання. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Інтерактивні методи навчання передбачають формування нових підходів:
-розвиток умінь і навичок професійної практичної діяльності;
-партнерські взаємини між викладачем і студентом у навчальному процесі;
-орієн¬тація навчання не тільки й не стільки на здобуття знань, але й на формування здатності до творчості;
- опрацювання величезних масивів інфор¬мації.
В повній мірі до інтерактивних методів навчання можна віднести міні-тренінги; ділові ігри; комп’ютерні симуляції; кейси; індивідуальні та групові проекти; стажування.
Кожний із методів направлений на розвиток тих чи інших комерційних і підприємницьких навичок.
Розігрування ділових ігор є особливо корисним для розвитку таких якостей фахівця, як комерційна та ділова орієнтація, тобто установка на продуктивну діяльність щодо досягнення практичного результату. Міні-тренінги та рольові ігри розвивають у студента комунікативні здібності – володіння словом і невербальними засобами спілкування, а також уміння вступати в контакт.
Комп’ютерні симуляції змушують студента приймати рішення у визначеному викладачем і правилами гри режимі, часто в умовах стресу. Це розвиває управлінські навички вироблення і прийняття моделі конкретних дій, оцінки наслідків прийнятих рішень, вчить нести відповідальність за результати своєї діяльності. Такі якості є критично важливими для успішного менеджера.
Обговорення кейсів направлене на формування і розвиток якостей бачити проблему (проблемність мислення) та цілісно сприймати об’єкти у їхній структурно-функціональній виразності (системне мис¬лення). Очевидно, що ефективне обговорення кейсу стимулює розви¬ток як комунікативних здібностей, так і здатності до міжособистісних контактів: справляти гарне враження на партнера по взаємодії.
Основним завданням групових та індивідуальних проектів з точки зору розвитку управлінських і підприємницьких якостей є навчити студентів шукати інформацію, здійснювати її аналіз, переводити її з однієї форми в іншу. Індивідуальні проекти розвивають самостійність та ініціативність, а групові – навички працювати в команді: вміння вислухати один одного, зняти напругу та знайти компроміс, володіти етичними нормами й навичками моральної поведінки в умовах колективної взаємодії.
Стажування студента на підприємстві є дуже ефективним для розвитку вміння спостерігати. Воно також розвиває системне мислення – здатність до цілісного сприйняття об’єкта. При плануванні навчального процесу викладач повинен комплексно підходити до використання інтерактив¬них методів, творчо комбінуючи складність, динамічність та послідовність
.
Перелік використаних джерел
1. Юрко І.В., Шимановська-Діаніч Л.М., Гунченко М.В. Використання тренінгових технологій навчання у підготовці фахівців для підприємницької та управлінської діяльності: Монографія. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 161 с. 2. Ситуационный анализ, или Анатомия кейс-метода / Под ред. Сурмина Ю.П. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с. – С. 27–28.
Схожі теми
» ІННОВАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПАПЕРУ
» ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – ФУНДАМЕНТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
» СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ РИБНИХ ПРЕСЕРВІВ
» ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВНЗ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО ТОВАРОЗНАВЦЯ-ЕКСПЕРТА (Ч. 1)
» ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВНЗ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО ТОВАРОЗНАВЦЯ-ЕКСПЕРТА (Ч. 2)
» ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – ФУНДАМЕНТ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
» СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ РИБНИХ ПРЕСЕРВІВ
» ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВНЗ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО ТОВАРОЗНАВЦЯ-ЕКСПЕРТА (Ч. 1)
» ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВНЗ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНЬОГО ТОВАРОЗНАВЦЯ-ЕКСПЕРТА (Ч. 2)
СУЧАСНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ТА ТОВАРОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ОСВІТА :: Взаємодія у системі «вища освіта – ринок праці
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі