ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ

Катрич В.М. к.т.н., доцент
ДонНУЕТ імені
Михайла Туган-Барановського
г. Донецьк

ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПОКАЗНИКІВ  ДЛЯ ОЦІНКИ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ

Якість шкіряної сировини характеризується певною кількістю показників. Деякі з них мають широке застосування та нормуються чинними стандартами на шкіряну продукцію (наприклад, усол, маса нетто, вологість та ін.), інші використовуються тільки під час виконання науково - дослідних робіт (товщина шкури, щільність, діаметр і кут нахилу пучків колагенових волокон, наявність вологи та речовин, які вимиваються водою тощо.). Велика кількість показників утруднює проведення порівняльного оцінювання шкіряної сировини однакового призначення. До того ж, значення показників, які характеризують властивості та склад шкіряної сировини, навіть при відповідності їх нормативам, дуже варіюють від партії до партії і тим більше в партіях шкіряної сировини різних способів консервування, видів, віку, породи тварини та міри її вгодованості.
Важливо зазначити, що під час проведення порівнянної оцінки якості шкіряної сировини вагомість окремих показників часто визначається суб’єктивно або в загалі не оцінюється. Крім того, сама номенклатура показників, які є необхідними та достатніми для оцінки якості шкіряної сировини, потребує обґрунтування.
Порівняльна комплексна оцінка показників властивостей шкіряної сировини певних методів консервування, однієї породи, різного за країною походження практично не проводилося. Критерієм оцінки та обґрунтуванням для використання певного виду шкіряної сировини були порівняльні дані за комплексом показників якості шкіряної сировини. Завданням даної роботи була комплексна оцінка рівня конкурентоспроможності шкіряної сировини (ВРХ).
Для цього було відібрано та скомплектовано три зразки шкіряної сировини (ВРХ) – бичини тяжкої першого розваження осіннього часу забою, мокро соленого консервування, різного за країною походження.
    Першим етапом оцінки рівня конкурентоспроможності шкіряної сировини був вибір необхідної кількості показників, які характеризують товарно-технологічні властивості та встановлення їх значущості під час оцінки якості.: менше прижиттєвих дефектів і більш висока сортність
Під час проведення комплексної оцінки якості продукції (шкіряної сировини) вибір показників та встановлення їх значущості звичайно здійснюється експертним методом. Цей метод отримав широке розповсюдження і базується на виявленні та аналізу думки фахівців-експертів.
Оскільки точність експертної оц. інки залежить від компетентності та кваліфікації експертів, було залучено фахівців в області технології шкіри, матеріалознавства та товарознавства шкіряно-взуттєвих матеріалів, які мають вчену ступінь та фахівців митниці. У складі експертної групи було 11 чоловік.
Експертам було запропоновано перелік показників, який передбачено типовою схемою аналітичного, технологічного та товарознавчого контролю якості шкіряної сировини у відповідності з ГОСТ, а також з затвердженими інструкціями:
Х1 - співвідношення товщини сосочкового та сітчастого шарів по відношенню до всієї товщини дерми;
Х2 - кут нахилу пучків колагенових волокон;
Х3 - розщеплюваність пучків волокон;
Х4- -  вміст жиру за кількістю сальних залоз;
Х5 – компактність (щільність укладання пучків волокон);
Х6 – рН шкіряної сировини;
Х7 – наявність сірководню;
Х8 – усол;
Х9 – наявність голінного сухого залишку;
Х10 – наявність вологи та речовин, які вимиваються водою (водорозчинні та нерозчинні);
X11 – масса шкури.
«Дерево якості» шкіряної сировини, яке побудовано за результатами експертного методу, наведено на рисунку.  
Фахівці розташовували наведені вище показники в порядку убування їх значущості, тобто присвоїли кожному показнику порядковий номер (ранг) таким чином, щоб найбільш вагомий (за думкою експерта) показник отримав номер 1, наступний за важливістю – номер 2 і так далі.
Кожний із експертів мав право включати додатково показники, якщо він уважав, що вони є необхідними для оцінки якості шкіряної сировини. У випадку однакової оцінки двох або декількох показників усім їм присвоювався однаковий ранг, який дорівнював середньоарифметичному.

Коефіцієнт конкордації W склав 0,51, що свідчить про те, що різні фахівці неоднаково провели ранжування показників якості шкіряної сировини, оскільки отримане значення коефіцієнта конкордації суттєво відрізняється від одиниці. Розбіжність в думках експертів відноситься головним чином до показників, значущість яких виявилася невисокою (рН сировини, наявність сірководню, вміст жиру за кількістю сальних залоз).
Оцінка значущості отриманого коефіцієнту конкордації відбувалася з використанням критерію Пірсона χ2.
Табличне значення   χ2табл. при рівні значущості 0,01 та числі ступеня свободи К = n–1 = 9 складає 28. Оскільки  χ2табл.   і     χ2расч. відповідно дорівнюють 28 та 61,8,  можна з 99%-ною ймовірністю стверджувати, що думки експертів під час ранжування всіх показників якості шкіряної сировини узгоджуються між собою у відповідності з коефіцієнтом конкордації W = 0,51.
За результатами оцінки погодженості думок експертів було побудовано середню апріорну діаграму рангів для показників властивостей шкіряної сировини, що підлягала оцінюванню.
Висновки. Розглянуто основні аспекти вибору номенклатури показників конкурентоспроможності шкіряної сировини ВРХ з метою подальшого проведення оцінки рівня її конкурентоспроможності.
Доведено, що результати проведеної роботи доцільно використовувати  під час вибору постачальника  шкіряної сировини.

Перелік використаних джерел: 1. Технологія шкіри та хутра: Підручник / В.А. Журавський, Е.Є. Касьян, А.Г.Данилкович. -К. :ДАЛПУ, 1996. -744 с.; 2. Спра¬во¬ч¬ник кожевника (Сырье и материалы)/Под ред. К.М. Зурабяна. -М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. -384 с.; 3. Катрич В.Н. Выбор показателей для оценки уровня качества кож для низа обуви / В.Н. Катрич, Е.А. Кедрин. // Кожевенно-обувн. пром.-сть. 1978. - №6. – С. 29-31.; 4. Гост 13104 – 77 Сырье кожевенное Методы определения усола и массы нетто –М.: Государственный комитет стандартов Совета Министров СССР, 1978. – 6 с.